Workshop, December 2014 (Ukrainian version)

Класична філологія в епоху відкритих даних (English version)

1-4 грудня 2014 р.

Проект “Відкрита філологія”

Лейпцігський університет, Німеччина

Інформаційний лист

Термін подачі заявок: 1 жовтня 2014 р.

Проект “Відкрита філологія” (Лейпцігський університет) організовує семінар, присвячений класичній філології в епоху відкритих даних. Мета семінару – розпочати дискусію про те, яким чином класична філологія може грати найбільш істотну роль в інтелектуальному житті людства у рамках людської спільноти, як на Заході, так і за його межами.

Якщо б ви могли заново винайти класичну філологію, що б ви зробили? Доповіді повинні подавати переконливий опис проблеми та виклад практичних кроків для її вирішення, засновані на результатах виконаної роботи.

Робочою мовою семінару буде англійська. Цю мову вибрано як найбільш практичний спосіб спілкування між представниками численних країн-учасниць. У доповідях буде вітатися обговорення джерел і на інших мовах. Також вітаються доповіді про релевантні дослідження в області інших мов, не тільки традиційних класичних. Ми запрошуємо представників різних мовних спільнот взяти участь у конференції для полегшення спілкування зі своїми колегами. При наявності достатнього попиту, ми можемо забезпечити синхронний переклад.

Крайній термін подачі доповідей – 1 жовтня (не більше 1000 слів; приймаються онлайн). Доповіді можуть бути присвячені обговоренню загальних питань, але повинні ґрунтуватися на виконаній роботі. Перш за все ми зацікавлені в доповідях з класичної філології. Вітаються доповіді як студентів, так і професорів, а також бібліотечних працівників, видавців, кураторів та інших дослідників, відданих вивченню класичних мов. До 1 листопада прийняті доповіді будуть розміщені на сайті факультету цифрових гуманітарних наук Лейпцігського університету. У авторів буде можливість оновлювати свої доповіді у відповідь на питання та рекомендації колег до, під час, а також після семінару (всі версії доповідей будуть зберігатися).

Ми маємо в своєму розпорядженні обмежений обсяг коштів для покриття витрат на перебування в Лейпцигу учасників, доповіді яких викликають найбільший інтерес.

Вітаються доповіді на наступні теми (втім список можливих тем не обмежуватиметься):

  • У чому може полягати найбільш істотна роль класичної філології та греко-римського культурної спадщини в інтелектуальному житті людства?
  • Які можливості і труднощі пов’язані з розміщенням наукових публікацій і дослідних даних у відкритому доступі? Зокрема, які нові форми публікацій слід або не слід підтримувати?
  • Які межі “відкритості”? З одного боку, змістовне ядро доводу, що виклав автор у певний момент, повинно бути збережено у своєму первісному вигляді; з іншого боку, необхідна можливість додавання і редагування спільних коментарів, де зафіксований внесок кожного автора. Як можна це забезпечити? Як літературний авторський переклад, що найчастіше відображає поетичне бачення тексту, поєднується з колективним перекладом як новим методологічним підходом при перекладі одного тексту на кілька сучасних мов?
  • Які дослідження сприяють найбільшому прогресу в класичній філології та вивченні греко-римського світу? Якого роду дослідження наукове співтовариство має підтримувати? В області класичної філології час досліджень професорів і викладачів – самий істотний і постійний ресурс; як найбільш ефективно розпоряджатися цим ресурсом?
  • Як зробити греко-римську культуру доступною на глобальному рівні? Які мовні та культурні бар’єри необхідно подолати для надання підтримки тим, хто вивчає грецьку та латину за межами традиційного західного світу?
  • Методи корпусної лінгвістики дозволяють представити в новому світлі навіть ретельно вивчені джерела, у той час як методи комп’ютерної лінгвістики відкривають можливості для вивчення колекцій, хронологічне охоплення яких обчислюється тисячоліттями, а словниковий обсяг – мільярдами одиниць. Як використовувати подібні зміни в масштабі досліджень?
  • Загальний обсяг грецьких і латинських текстів у відкритому доступі перевищує мільярд слів; з’являються також численні колекції високоякісних фотографій тисяч рукописів, написів та папірусів. Як подібні ресурси можуть сприяти розвитку цивільної науки в галузі класичної філології та історії греко-римського світу? Яким чином обмежена кількість університетських професорів і бібліотечних працівників можуть ефективно задіяти громадян-вчених у вивченні подібних колекцій?
  • Які нові методи викладання грецької та латини з’явилися завдяки існуванню детально анотованих корпусів класичних текстів, динамічного зворотного зв’язку (запозиченого з комп’ютерних ігор), а також новітніх відкриттів в області когнітивістики щодо функціонування пам’яті та мови?
  • Як у загальних рисах виглядає потенційна роль грецької і латини в початковій і середній школах? Якими мають бути програми з підготовки бакалаврів і магістрів в галузі класичної філології та греко-римської історії? Які навички і вміння необхідні наступному поколінню викладачів і дослідників?
  • Як технічно підтримувати наукові публікації з класичної філології та греко-римської історії в епоху “відкритого доступу”, “відкритих джерел” і “відкритих даних”? Якого роду видавнича інфраструктура необхідна для цього? У чому полягає роль бібліотек у подібній видавничій діяльності, а також у наданні технічної підтримки для публікацій і дослідних даних? Як краще видавати результати наукових досліджень: користуючись послугами “друкарів,” які роблять наукові публікації доступними в уніфікованому форматі, або видавців, які заявляють свої права на наукові роботи?
  • Яка матеріальна база, на якій тримається класична філологія і греко-римська історія? Чи можуть успіхи і промахи освітніх систем в одних країнах бути корисними в контексті освітніх систем інших країн? Приміром, у Європі позиції пов’язані з вивченням грецької і латини (включаючи шкільних вчителів, університетських професорів, бібліотечних працівників, кураторів, і т.д.) регулярно поповнюються, незалежно від виходів на пенсію і звільнень. У США члени “Американської філологічної асоціації” (American Philological Association) відмовилися від використання терміна “філологія”, проголосувавши за перейменування асоціації у “Суспільство класичних досліджень” (Society for Classical Studies). Ця зміна відображає загальну ситуацію в американських університетах з департаментами класичних досліджень, які все частіше пропонують курси, розраховані на залучення великої кількості студентів, і тому використовують для викладання не оригінали, а переклади джерел. У Європі велика кількість школярів, які вивчають грецьку і (більшою мірою) латину: 500,000 – у Франції, 800,000 – в Німеччині, 2,000,000 – в Італії. Чи означає це, що кафедри європейських університетів утримуються за рахунок постійної потреби в нових викладацьких кадрах? Що саме американська класична філологія може винести для себе із положення справ у Європі? І, що більш істотно, як саме університетські курси, що використовують для викладання переказані джерела (на відміну від курсів, які використовують оригінальні джерела), сприяють вивченню греко-римського світу? Яка ситуація в російських школах і університетах з вивченням грецької та латинської мов і вивченням греко-римської культури в цілому?

Семінар буде проходити з понеділка по четвер, 1-4 грудня 2014 р., як у традиційному форматі, так і у форматі відео-конференції. Публічні обговорення пройдуть у форматі відео-конференції (17:00-20:00 за центральноєвропейським часом; 12:00-15:00 за південноамериканським східним часом; 11:00-14:00 за північноамериканським східним часом; 08:00-11:00 за північноамериканським східним часом), поєднуючи формальні зустрічі і неофіційні дискусії.

Організаційний комітет семінару (English version)